Світ рослинНаука, що вивчає світ рослин, іменується ботанікою. У процесі практичної діяльності людей з'явилися знання про ботаніку і з часом поступово накопичувалися. Збір коренів, цибулин, бульб, насіння можна вважати початковим етапом у вивченні людиною світу рослин. Розрізняти рослини, орієнтуючись, де їстівні, а де - ні, отруйні або лікарські, визначати місця їх зростання, строки збирання, приготування і особливості зберігання, коріння, а також те, як харчується рослина, який грунт повинен бути, щоб рослина отримувала всі необхідні поживні речовини для здорового повноцінного зростання - все це було людині просто необхідно в повсякденному житті. Час появи ботаніки як галузі науки відносять до 200 - 300 років до нашої ери. Відомі стародавні вчені Аристотель (384 - 322 рр.. До н. Е..) Та Феофраст (371 - 286 рр.. До н. Е..) стояли біля її витоків. Їх заслугою є систематизація зібраної інформації про різні рослини, їх будову, а також особливості їх культивування, зонах розповсюдження, застосування в їжу та в господарстві. Ботаніка в сучасному світі рослин є наукою, що включає безліч галузей. Основна спрямованість її полягає в тому, щоб дослідити кожну рослину, окремо, а також їх спільноти, що утворюють у свою чергу ліси та степи. Величезний обсяг матеріалів вивчається ботанічними науками - склад окремих частин рослин, особливості їх росту, взаємовідношення їх з навколишнім світом; порядок розподілу по природних зонах, особливості еволюції представників царства рослин, передумови для появи величезної кількості унікальних рослин, класифікації їх за різними ознаками, можливості раціонального застосування особливо цінних у господарстві рослин та проведення досліджень для культивування раніше не відомих кормових, овочевих, плодових та лікарських рослин. Актуальною є проблема охорони ресурсів природи та в тому числі, рослин (особливо рідкісних та вимираючих видів). Баланс у спільнотах рослин формується протягом тисячоліть, тому порушення у зв'язку зі зникненням навіть одного з рослин завдають відчутної шкоди природі. Для проведення дослідницької роботи широко застосовуються різні експериментальні методи та технічні пристосування, такі як мікроскопічна (електронна та світлова) та обчислювальна техніка, інше сучасне обладнання. Має місце тісний взаємозв'язок ботаніки з іншими науками - лісівництвом, зоологією, агрономією, медициною, хімією, геологією. Квіткові рослини - це корінь, стебло, лист, квітка та плід, а точніше це дерева, чагарники й трави. Саме завдяки корені, стебла та листя рослина харчується. Ось чому корінь, стебло й листок називають органами харчування. За допомогою квіток та плодів рослина може розмножуватися. Іншими словами квітка та плід називають органами розмноження. До дерев й чагарників відносяться багаторічні рослини з дерев'янистими стеблами. Трави мають соковиті й зелені трав'янисті стебла, які в свою чергу бувають однорічні, дворічні та багаторічні. Будова рослини - кожна рослина має в собі протоплазму, ядро, вакуолі з клітинним соком, й оболонку. Клітинка має тонку, злегка прозору оболонку, через яку дуже легко видно «неозброєним оком» внутрішній вміст клітини - протоплазму. Більш щільна округла речовина всередині протоплазми - це ядро. Протоплазма не заповнює всієї клітки й той простір, який не зайнято протоплазмою, наповнене клітинним соком - вакуолею. Якщо клітинного соку буває дуже багато, в результаті чого вакуоля заповнює майже всю клітину, а протоплазма лише тонким шаром вистилає оболонку клітини зсередини. Насіння - покрито гладкою, блискучою щільною шкіркою на якій легко можна розглянути невеликий рубець, саме в місці рубчика насіння було прикріплено до стулки бобу. Щільна шкірка захищає насіння до тих пір, поки воно не проросте, при проростанні насіння шкірка розривається. З внутрішньої частини насіння виростає головна частина насіння - зародок (нова рослина).
Живлення рослин - звісно, в перший час свого існування проросток може жити без необхідного для нього грунту, тому що живиться органічними та мінеральними речовинами, які зберігаються у насінні. Але запаси живильних речовин не нескінченні та в міру зростання проростка виснажуються. Де брати необхідні поживні речовини? Звичайно з грунту. Саме грунт за допомогою коренів рослини, дає можливість проростки всмоктувати необхідні живильні речовини для зростання. Корінь рослини є дуже важливим органом рослини. За допомогою коренів рослина зміцнюється в грунті, всмоктує з грунту воду та розчинені у воді мінеральні солі. Головний корінь розвивається із зародкового кореня. Від головного кореня відходять бічні корені. Придаткові корені виростають на стеблі.
Листя рослин складається з двох частин - це листової пластинки й черешка. За допомогою черешка лист прикріплюється до стебла, але варто зауважити, що не кожна рослина має черешки. Наприклад, деякі польові рослини, такі як льон, або кімнатні рослини, такі як алое, мають листки без черешків. Вони прикріплені до стебла тільки лише листовою пластинкою та на відміну від черешкові називаються сидячими. На листовій пластинці дуже добре видно, особливо з нижньої сторони, жилки. З листової пластинки жилки переходять у черешок. Стебло рослини дуже важливий орган рослини, по стеблу йде пересування поживних речовин та листя рослини тягнуться до світла. Крім цього у стеблі відкладаються запасні органічні речовини. Стебло росте у висоту своєю верхівкою, в товщину завдяки поділу і росту клітин камбію. Стебла рослин дуже різноманітні, тому існують надземні та підземні стебла, а також дерев'янисті та трав'янисті. Розмноження рослин - завдяки харчуванню, диханню й зростанню - рослини існують, але щоб продовжувати свій рід, рослина повинна розмножуватися. Розмножуватися рослини можуть різними способами - вегетативними, насіннєвими. Переоцінити господарське значення розмноження рослин практично неможливо. Але завдяки різним способам розмноження рослин у людей є можливість отримати певну кількість необхідних рослин, а також засіювати поля, займатися висадкою лісів. Це далеко не вся інформація про рослини та дерева. Надалі Ви дізнаєтесь багато цікавої та корисної інформації про стебла, про пересування речовин у рослині, про різноманіття квіткових рослин та основних групах рослин. |