Кипарис

Кипарис - рід вічнозелених хвойних дерев, рідше чагарників родини кипарисові відділу голонасінні. Відмінною особливістю рослин цієї групи є наявність пірамідальної або розкидистої крони. До роду кипарис належать 15-20 видів рослин. Вони виростають в місцевостях із помірно теплим кліматом субтропічного і тропічного поясів Європи, Азії, Північної Америки та Північної Африки. У Криму та на чорноморському узбережжі Кавказу культивують 11 видів кипариса. Найчастіше розводять кипарис вічнозелений, також культивують такі види кипариса, як великоплідний, гімалайський, аризонський, лузитанський, плакучий та інші.

У всіх дерев або чагарників роду кипарис листя дрібне, перехресно-парне. Гілки багаторазово розгалужені. У молодих екземплярів рослин листя іглоподібної форми, у дорослих кипарисів розташування лускоподібного листя черепітчате у чотири ряди. Листя щільно притиснуте до гілок. Кожен лист має вільну верхівку, інша його частина зростається з гілкою. На зовнішній поверхні листа помітна чітко виражена масляна, або смоляна, залоза.

Кипариси - це однодомні рослини. Чоловічі шишки мають кулясту або подовжено-циліндричну форму. У них є стрижень, на якому знаходяться закруглені або багатокутні мікроспорофілли з 3-5 мікроспорангіями. У жіночих шишок криючі листки зростаються із насіннєвою лускою в плодову луску, прикріплену до стрижня ніжкою. На кожній лусочці розташовано по кілька сем’ябруньок. Дозрівання шишок відбувається на другий рік їх розвитку. Вони набувають кулясту форму, а їх луски трансформуються в товсті багатокутні дерев'янисті щитки, які прикріплені до потовщенного стрижня. На внутрішній стороні лусок лежать кілька насінин, щільно прилеглих одна до одної. Насіння кипарисів сплощене, крила розвинені в різному ступені у різних видів. У більшості видів зародок має дві сім'ядолі, у деяких може бути 3 або 4.

Багато видів кипарисів культивують як декоративні рослини. Їх часто можна побачити в парках і садах. З метою створення живоплотів використовується кипарис вічнозелений. Такий вид, як кипарис великоплідний, завдяки своїм невеликим розмірами, вирощується як кімнатна рослина.

Із пагонів і хвої кипариса мексиканського отримують ароматичне масло, яке має ряд корисних властивостей та надає антисептичну, спазмолітичну, тонізуючу, протиревматичну дію.

Кипариси здавна цінують за м'яку і легку деревину, яка використовується в суднобудуванні, будівництві, при виготовленні предметів меблів і різних дрібних виробів. Завдяки високій концентрації смоли в деревині кипарисів, забезпечується її тривале збереження. У давнину єгиптяни створювали саркофаги з цих дерев, а кипарисове масло застосовувалося для бальзамування мумій.

У стародавньому світі похмуре темно-зелене листя кипарисів асоціювали зі скорботою. Тому часто ці дерева висаджували на кладовищах. Кипарисові гілки служили знаком жалоби у стародавніх греків і римлян. Із впровадженням християнства кипарис з емблеми смерті перетворився на символ вічного життя. Згідно з біблейськими переказами кипарис є серед дерев райського саду. Також імовірно з деревини кипариса був побудований Ноїв ковчег.