Цвілеві гриби

Цвілеві гриби з'явилися на нашій планеті близько 200 мільйонів років тому. Цвіль здатна як позбавити життя, так і врятувати від смерті. Цвіль виглядає красиво, але при цьому інших почуттів, крім огиди, не викликає.

Цвілеві гриби - це різноманітні гриби, що формують розгалужені міцелії без великих плодових тіл. Цвіль відноситься до мікроміцетів (гриби і грибоподібні, що мають мікроскопічні розміри). Цвілеві гриби широко поширені в природі, практично повсюди. Великі колонії ростуть на поживних середовищах при високій температурі і підвищеній вологості, причому зростання цвілі не обмежене за умови наявності їжі. Цвілеві гриби відрізняються невибагливістю до середовища проживання та їжі.

У будові цвілевих грибів розрізняють розгалужені гіфи, що утворюють грибницю, або міцелій. Гриби, що відносяться до цвілевих, надзвичайно різноманітні, але для них усіх характерні типові риси. Міцелій (грибниця) цвілевих грибів є основою їх вегетативного тіла і виглядає як комплекс розгалужених тонких ниток (гіф). Гіфи гриба розташовані на поверхні або всередині субстрату, на якому поселився гриб. У більшості випадків цвілі утворюють грибниці великих розмірів, що займають велику поверхню. Нижчі гриби мають цільну грибницю, що не поділяється на клітини, тоді як у більшості цвілевих грибів грибниця поділена на клітини.

Розмноження цвілевих грибів відбувається статевим шляхом, може бути безстатевим або вегетативним. Тому розмноження цвілевих грибів здійснюється з величезною швидкістю. При вегетативному розмноженні відбувається відділення від основи міцелію його частин, які здатні самостійно існувати. Аналогічно здійснюється брунькування міцелію або окремих клітин у дріжджів. При статевому розмноженні статеві клітини з'єднуються, утворюючи зиготу. При безстатевому розмноженні основну роль відіграють спори. Спори містяться всередині особливих споровместіліщ або на краях спеціальних виростів грибниці - конідієносця. Безстатеве розмноження - головний спосіб розмноження цвілевих грибів.

Клітини цвілевих грибів не мають хлорофілу, у зв'язку з чим, цим грибам потрібні для живлення готові органічні речовини. Цвілеві гриби харчуються шляхом всмоктування органічних речовин. Причому спочатку цвіль виділяє травні ферменти для перетравлення їжі, а потім поглинає розщеплені до більш простих органічні речовини. Так як у цвілевих грибів немає можливості пересуватися для пошуків їжі, то вони «мешкають» у самій їжі. Цвілеві гриби відносять до простих грибкових паразитичних рослин.

У природі зустрічаються багато видів цвілі, наприклад, Penicillium spp, Mycorales, Aspergillus, Fusarium, Dematiaceae, Saccharomycetaceae, тощо. Велике значення для людини мають гриби роду пеніціллум. Пеницилл є цвілью зеленого кольору, що розвивається на рослинних субстратах, у тому числі харчових продуктах. Пеницилл продукує антибіотик пеніцилін - перший відкритий в світі антибактеріальний препарат. Також важливо використання людиною дріжджів, що відносяться до сахароміцетових грибів. Дріжджі - це гриби, які не формують класичного міцелію, а їх вегетативні клітини розмножуються брунькуванням або поділом. Дріжджові гриби можуть жити як окремі поодинокі клітини протягом усього життєвого циклу. Зі стародавніх часів дріжджі широко використовуються людиною, так як ці гриби беруть участь в процесі спиртового бродіння. Ця властивість дріжджів застосовується у виробництві спирту і продуктів, що містять спирт, виноробстві, хлібопеченні, кондитерській справі, продукції кормового білка для харчування худоби.

Багато видів цвілевих грибів мають патогенні властивості, тобто можуть спровокувати захворювання людин, тварин, рослин. Інші види цвілі шкодять господарству людини, тому що псують харчові продукти, у тому числі овочі та фрукти, при тривалому зберіганні, викликають пошкодження лісоматеріалів, тканин.