Чашолистки

Пелюстки із чашолистками квіток покритонасінних рослин складають так звану оцвітину.

Призначення чашолистків у більшості випадків - захист квітки, особливо до її розпускання (в бутоні). Якщо чашолистки зеленого кольору, то вони також є додатковими органами фотосинтезу. Найчастіше чашолистки перетворюються у пелюсткоподібні і беруть на себе функцію пелюсток, наприклад, у ломиноса, калужниці, вітрогонки. Вони можуть виконувати також функцію захисту плодів, що розвиваються, та є допоміжними засобами у їх поширенні, а також є механічною опорою для віночка і виконують деякі інші функції. Завдяки різноманітності біологічних функцій, виконуваних чашолистками, вони схильні до різних видозмін морфологічної структури.

Для чашолистків характерна явна листова природа. За походженням вони беруть початок від верхового вегетативного листя, що чітко простежується в їх анатомічній і морфологічній будові. Вагомий доказ тісного зв'язку морфологічної структури чашолистків із верховим листям можна простежити на прикладі деяких видів півонії. У цих рослин чашолистки за типом розташування на квітколожі є продовженням спіралі, яка формується вегетативним листям. При цьому помітні поступові переходи до чашолистків. Чітко виражені переходи від верхового листя до чашолистків у представників інших родин, таких як ділленієвих, каллікантових.

Чашолистки

Комплекс чашолистків квітки носить назву чашечки. У ході еволюції квітки чашолистки часто зростаються між собою з утворенням зростнолистової чашечки. У природі також часто спостерігається явище редукції чашечки квіток, особливо в щільних суцвіттях. При цьому зредукована чашечка трансформується в літальний апарат. 

Будова

Чашолистки різних видів рослин сильно відрізняються за зовнішнім виглядом, будовою. Так, у полуниці чашечка складається з п'яти чашолистків, зрощених між собою, притиснутих до плоду, на відміну від суниці, у якої вони відхилені назовні. У морошки також п'ять чашолистків, причому у дозріваючих ягід вони притиснуті до плоду, а у зрілих відстовбурчуються. Чашолистки троянди в кількості чотирьох-п'яти листоподібні з цілісним краєм, рідше перисторозсічені, можуть бути спрямовані як догори, так і донизу, залишатися при плодах або опадати.