Будова та класифікація плодів

Плід (лат. fructus ) - видозмінена в результаті подвійного запліднення квітка. Плід утворюється з однієї квітки, призначений для розмноження покритонасінних рослин, а також служить для утворення, захисту і поширення насіння, що міститься в ньому. Безліч плодів є цінними продуктами харчування, сировиною для отримання барвників, ліків. тощо. Наука, що вивчає плоди, називається карпологією, а її розділ, що вивчає поширення плодів і насіння, називається карпоекологією. У фармакології плодами називають будь-які види плодів, їх фрагменти, а також супліддя.

Будова

Плід утворюється, здебільшого, із зав'язі, але в його утворенні можуть приймати участь різні частини квітки (чашечка, оцвітина і тичинки). Насіння плоду формується з насіннєвих бруньок. Стінка плоду (так званий оплодень) формується із стінки зав'язі. Оплодень складається з трьох шарів: зовнішнього - екзокарпія або епікарпія, середнього - мезокарпія і внутрішнього - ендокарпія, всі вони добре помітні. Наприклад, розглянемо плід вишні. У нього зовнішній шар (екзокарпій) - тонкий шкірястий, середній (мезокарпій) - їстівна соковита м'якоть плоду, внутрішній (ендокарпій) - насіння, оточене твердою кісточкою зі скам'янілої тканини. Існують плоди, у яких шари оплодня важко розрізнити, навіть при анатомічному дослідженні. Пояснюється це стисненням і деформацією клітин при дозріванні плоду. 

Розвиток

Розвивається плід після запліднення, але у деяких покритонасінних відбувається розвиток зародка насінини за відсутності запліднення, тобто шляхом апоміксиса. Морфологічна основа плоду - гінецей, насамперед зав'язь. Інші частини квітки (чашечка, оцвітина, тичинки) найчастіше засихають, а іноді із зав'яззю також беруть участь у формуванні плоду, перетворюючись в соковиті або дерев'янисті, іноді в плівчасті фрагменти. Найбільші зміни зазнає зав'язь, в якій відбувається посилений поділ клітин, що призводить до збільшення її розмірів, розростанню стінок. Після запилення рослина змінює напрямок руху поживних сполук у бік плодів, що розвиваються. Наприклад, у трав'янистих рослин майже всі синтезовані органічні речовини йдуть на розвиток насіння і плодів, а інші тканини рослини виснажуються. Після припинення росту, плід починає дозрівати, при цьому хлорофіл і дубильні речовини розкладаються, в вакуолях накопичуються пігменти, які визначають забарвлення, характерне для даного виду плоду. Стінки плоду містять різні речовини: цукор, деякі вітаміни, білки, крохмаль, жирні масла, тощо. Для зрілого плоду характерна сукупність тільки йому притаманних особливостей. У плоді знаходиться насінина, або насіння, які кріпляться до оплодня або вільно розташовуються в порожнині плода, або щільно вкриті м'ясистою стінкою. Насіння забезпечує поширення виду рослини в природі, хоча за масою насіння відноситься до меншої частки плоду. Після дозрівання плоду в нього припиняють надходити живильні речовини, він більше не росте і з плином часу тканини плоду піддаються руйнуванню і гниттю, звільняючи насіння. Також зустрічаються безнасінні плоди.

Залежно від виду, плоди мають різну форму: кулясту, грушоподібну, циліндричну, спіральну, лінзоподібну, у вигляді крил та ін. Поверхня плоду може бути шорсткою, гладкою, колючою, бородавчастою і тощо. Розміри плодів варіюють від 1мм до 1м.

Класифікація

Плоди за класифікацією ділять на справжні або істинні, що сформувалися з зав'язі, що розрослася, і несправжні, в утворенні яких беруть участь й інші частини квітки.

Серед справжніх плодів розрізняють прості, сформовані виключно із маточки, та збірні, складні, що утворилися з багаточленного апокарпного гінецея (шипшина, полуниця, суниця, малина, ін.). Прості плоди підрозділяють по консистенції оплодня на соковиті (з соковитим оплоднем) і сухі (з сухим оплоднем).

До сухих відносяться:

- коробочкоподібні або багатонасінні (мак, тюльпан, дурман, боб), горіхоподібні або однонасіннєві (горіх, ліщина, фундук), зернівка (злаки), крилатки (клен), жолуді (дуб), сім'янки (соняшник).

До соковитих відносяться:

- ягодоподібні або багатонасінні: ягода (плоди чорниці, томата, смородини); яблуко (плоди яблуні, горобини, груші); гарбузина (плоди кавуна, кабачка, гарбуза); гранатина (плід граната); помаранча (плід цитрусових).

- костянкоподібні: соковита кістянка (вишня, абрикос, слива); суха кістянка (волоський горіх).