Заболонь

Заболонь - шар молодого периферичного відділу стовбура дерева, який прилягає до камбію та лубу. Є частиною деревини. У структурі внутрішніх шарів стовбура розрізняють отверділі клітини деревини, ці шари мають темне забарвлення. На відміну від них, для заболоні характерний більш світлий відтінок. У ній сконцентрований більший обсяг води, так як через заболонь у вегетаційний період здійснюється рух органічних поживних речовин в крону із кореневої системи рослини. А в зимовий час заболонь виконує функцію відкладення й збереження запасних речовин.

Заболонь має меншу щільність, ніж інші частини стовбура, а отже, має меншу механічну міцність. Тому вона частіше піддається псуванню, пошкодженню грибами та різними комахами. У хвойних пород дерев (наприклад, сосни) в заболоні накопичується живиця - смола, яка має важливе значення в різних галузях промисловості. Видобувають смолу з сосен підсічкою, тобто розрізаючи кору, розкриваючи заболонь. Крім цього, у ряду видів дерев молода заболонь годиться для вживання в їжу. Наприклад, в Сибіру до початку ХХ століття проводили заготівлю соснової заболоні у великій кількості з метою вживання в їжу. У лісоматеріалах заболонь частіше піддається зносу, механічним пошкодженням, псуванню грибками гниття, тому її просочують різними протигрибковими і зміцнюючими розчинами.

У деяких порід дерев деревина складається повністю зі заболоні, тобто не має ядра. До них відносяться береза, осика та ін. Такі породи називають заболонними.