Дихання рослин

Дихання є універсальною властивістю всіх живих організмів, які населяють Землю. Суть цього процесу у рослин, також як у тварин, полягає в поглинанні кисню, який взаємодіє з органічними сполуками тканин їх організмів з утворенням вуглекислоти та води. При диханні вода використовується самим рослинним організмом, а вуглекислоту рослини виділяють в навколишній простір. Дихання характеризується тим, що для виділення енергії витрачаються органічні речовини, тобто це процес, зворотний фотосинтезу, при якому відбувається накопичення поживних речовин в тканинах рослин. У світлий час доби практично всі рослини продукують кисень, але в їх клітинах має місце і дихання, що протікає менш інтенсивно. У нічний час процес дихання відбувається активніше, тоді як фотосинтез припиняється без доступу світла.

Життя рослинної клітини і, відповідно, існування рослини в цілому, можливо лише за умови постійного припливу енергії та пластичних речовин, які можна розглядати як будівельний матеріал. З точки зору хімічної природи акт дихання - це ланцюжок, що складається з численних ланок зв'язанихміж собою окислювально-відновних реакцій, що відбуваються на рівні клітинних органел і супроводжуються розщепленням органічних речовин з подальшим використанням укладеної в них енергії для живлення рослин. Зовнішнім диханням називають газообмін між організмом рослини і навколишнім середовищем через продихи листків, чечевички в корі стовбурів дерев. Органами дихання вищих рослин є зелене листя, стебла (стовбури дерев), у водоростей - всі їх клітини. Від стандартного типу дуже відрізняється принцип дихання деяких бактерій, які видобувають необхідну для існування енергію за допомогою окислення мнеральних речовин. Так, нітріфіціруючі бактерії здійснюють окислення аміаку до азотної кислоти, а сірчані бактерії сірководень - до сірчаної кислоти.

Клітинне дихання рослин відбувається в спеціальних структурах клітин - мітохондріях. Причому ці органели рослинних клітин мають ряд істотних відмінностей від мітохондрій тварин, що пов'язано з особливостями життєдіяльності рослин (прикріплений спосіб життя, необхідність змінювати метаболізм у відповідності до мінливих умов навколишнього середовища). Тому у рослин є додаткові шляхи окислення органічних сполук, виробляються альтернативні ферменти. Схематично процес дихання виглядає як реакція окислення цукрів допомогою поглинутого кисню до води та вуглекислоти. При цьому виділяється тепло, що чітко простежується при проростанні насіння та розпусканні квітів деяких видів рослин. Дихання не слід розглядати виключно як процес постачання енергії для росту і розвитку організму рослини. Значення процесу дихання рослин дуже велике. На проміжних етапах цього процесу утворюється ряд органічних сполук, що використовуються потім у різних реакціях обміну речовин, наприклад, пентози та органічні кислоти. Незважаючи на те, що дихання і фотосинтез за своєю природою протилежні, часто вони взаємодоповнюють один одного, так як є джерелами енергетичних носіїв (АТФ, НАДФ-Н) та метаболітів в клітині. У посушливих умовах вода, що виділяється при диханні, може уберегти рослину від зневоднення. Але не у всіх випадках інтенсифікація цього процесу корисна для рослини, оскільки надлишкове виділення енергії дихання у вигляді тепла призводить до непотрібної втрати сухої речовини клітин.